Сергій Пономаренко
Ухвалений Верховною Радою законопроєкт №5600 – "дуже неприємний тренд" на посилення фіскального та регуляторного тиску на бізнес, причому не тільки для металургії, а й для всієї промисловості та економіки країни, заявив президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков в інтерв'ю GMK-center. Він зазначив, що всупереч обіцянкам влади, у законі немає справедливого оподаткування для добувачів руди, оскільки для марганцевих руд ренту не підвищили, повідомляє "Гордон".
"Закон №5600 – це удар, у тому числі по нашій галузі, який був поспіхом прикритий брехливими заявами про те, що влада, мовляв, наводить лад, робить систему справедливішою. Але де ця декларована справедливість, якщо зараз видобувачі залізняку, наприклад, платитимуть набагато більше, ніж добувачі марганцевої руди? Поправку про підвищення ренти для марганцевих руд, нагадаю, прибрали із законопроєкту в останній момент перед фінальним голосуванням", – наголосив Каленков.
За його словами, прописані у законопроєкті норми серйозно б'ють по конкурентоспроможності українських постачальників руди на зовнішні ринки: база оподаткування залізняку стала вищою, ніж в інших країнах, оскільки з індексної ціни не віднімається логістика, а ставки найвищі, із застосуванням прогресивної шкали.
"З огляду на низьку якість руди, що витягується з українських надр, і складні умови залягання, наша собівартість і так була у 2,5–3 рази вищою, ніж у основних виробників з Австралії, Бразилії та Південної Африки. При черговому падінні цін Україна може виявитися витісненою з глобальних ринків, у тому числі з ринку Європи. У тій же Росії, з якою ми конкуруємо на європейському континенті, значно вигідніші умови оподаткування, у рази менші витрати на енергоносії та витрати на тонну/кілометр", – розповів експерт.
Він переконаний, що законопроєкт №5600 стосовно ренти та інших платежів розбалансував податкову систему і зробив її менш конкурентною.
"Тому я сподіваюся, що ми повернемося до того, що було анонсовано передостаннім прем'єр-міністром: весь Податковий кодекс України має бути переглянутий та написаний за участю експертів, щоб у результаті вийшов нормальний, збалансований документ", – резюмував Каленков.
Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором виступив Кабмін.
Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться лише великого бізнесу та не торкнуться загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні фактори та низку інших порушень, тому має бути суттєво доопрацьований. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні, 30 листопада – у другому. Розглядали документ за спецпроцедурою, що обмежує час на розгляд поправок (загалом їх було подано понад 11 тис.).
Розгляд проєкту у другому читанні неодноразово переносився. Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснював це консультаціями, які "стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу". За його словами, ресурси законопроєкту №5600 відображені у проєкті держбюджету на 2022 рік.
Нардепи подали низку проєктів постанов про скасування законопроєкту, але 14 грудня всі вони були відхилені Радою, документ підписав спікер і передав на підпис президенту.
Головні теми