Якщо ви думаєте, що коли Путін відступить, в українську економіку повернуться інвестиції, це не так. Не сумніваюся, що за допомогою міжнародної спільноти Україна зможе домогтися зниження напруженості та зняття з порядку денного загрози російського військового вторгнення. Але як перемогти внутрішнього ворога нашої економіки, що сидить у високих кабінетах влади?
Для розуміння ситуації наведу кілька цифр. Із 2018 до 2021 року кількість перевірок бізнесу контролюючими органами зросла зі 139 тис. до 254 тис. Погодьтеся, це зовсім не узгоджується з тими обіцянками, які роздав Зеленський та його партія під час походу до влади. Ще одна показова цифра – 10 млрд дол., саме на таку суму бізнес вивів дивідендів із України у 2021 році. По суті це рейтинг недовіри інвесторів до нашої економіки.
Зверніть увагу, що таке масштабне виведення грошей відбулося ще до виникнення загрози російського військового вторгнення. Неоголошена "війна" української влади проти українського бізнесу позбавляє національну економіку ресурсів для розвитку. Причому вже третій рік поспіль незаконного тиску зазнає великий легальний бізнес. 2020 року податкові органи намагалися оштрафувати та донарахувати податки таким компаніям, як "Інтерпайп" (2 млрд грн), "Сільпо" (230 млн грн) та "АТБ" (108 млн грн). 2021-го фіскали спробували "вибити" гроші із "Синєво" (1 млрд грн) та "Нової пошти" (326 млн грн). Усі претензії податківців було визнано судами безпідставними та скасовано.
Влада зробила висновки із поразки, але не такі, як подумав бізнес. 2022 року фіскальна агресія проти підприємців продовжилася з новою силою. Цього разу собі на допомогу податкові органи взяли СБУ та БЕБ, головним завданням якого влада називала аналітику, а не силові акції проти бізнесу. У січні беззаконня з боку всіх перерахованих структур зазнала металургійна компанія "АрселорМіттал Кривий Ріг". Їй заблокували рахунки та вимагали доплатити до бюджету 2,2 млрд грн за нібито неправильно нараховану ренту на видобуток залізняку. У лютому було проведено обшуки на ГЗК, що належали "Метінвесту", компанія отримала аналогічну претензію, але вже на 18 млрд грн.
Некомпетентність і нахабство влади вражають. Від "Арселора" та ГЗК вимагають доплатити податки з вартості залізорудного концентрату, який є готовою продукцією, хоча згідно з Податковим кодексом рудна рента сплачується виключно із вартості сировини, тобто залізної руди. Понад 20 судових інстанцій вже підтвердили правоту металургів, проте влада продовжує створювати перешкоди для нормальної роботи компаній. Втім, акти беззаконня, мабуть, здійснюються вибірково. Наприклад, фіскали та правоохоронці з незрозумілих причин "забули" про існування податкового боргу компанії "Укрнафта", яку контролює лояльний до президента олігарх Коломойський на суму 30 млрд грн. Йдеться про несплачену ренту на видобуток нафти.
"Війна" влади із бізнесом повільно, але впевнено руйнує економіку. Влада так захопилася податковим рекетом, що перестала звертати увагу на процвітаючу в Україні корупцію, контрабанду, торгівлю нелегальними нафтопродуктами, "скрутки" ПДВ та тіньову оренду землі. Хочеться, щоб податківці та ті, хто їх нацьковує на бізнес, зрозуміли, що вони "рубають сук, на якому сидять". Заблоковані підприємства – це зростання безробіття, зниження надходжень податків до бюджетів усіх рівнів і, як наслідок, зниження рейтингів влади. Хочеться також, щоб ті, хто стоїть на різні боки барикади з підприємцями, пам'ятали, що присутність у високих кабінетах – явище тимчасове. Коли-небудь їм доведеться відповісти перед законом за все свавілля, що чиниться сьогодні.
Головні теми