У новий 2022 рік українці входять з новаціями: із 1 січня фізичні особи-підприємці зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій. Супротивниками введення касових апаратів породжуються міфи та критика фіскалізації розрахункових операцій. Начебто нововведення призведе до знищення малого та середнього бізнесу в країні. Однак на всі складні питання є прості і докладні відповіді. Тож давайте розбиратися, кому і за яких умов необхідно буде використовувати РРО/ПРРО?
Від запровадження РРО/ПРРО звільняються платники єдиного податку І групи. Що ж стосується платників єдиного податку ІІ-IV груп, то їм із 1 січня 2022 доведеться застосовувати РРО. Однак і тут є певні виключення, котрі чітко окреслені у постанові КМУ.
Село і РРО
Протестні настрої українців щодо запровадження РРО багато у чому є типовими. До прикладу, у Швеції власники ресторанів та кав’ярень свого часу теж негативно поставилися до ідеї реєстрації розрахункових операції. Свою відмову використовувати РРО/ПРРО обґрунтовували, посилаючись на відсутність інтернету. Однак перевірки показали, що в 90% закладів є Wi-Fi.
В українських селах справи з інтернетом йдуть поки що не так добре. Тому для ФОПів, котрі здійснюють торгівлю на території сіл, зробили виключення. Не застосовувати РРО/ПРРО підприємці можуть за наступних умов:
- торгівля ведеться на території села;
- підприємець не торгує підакцизними товарами;
- підприємець не здійснює торгівлю в інтернеті;
- селищна рада та рада об’єднаної територіальної громади не прийняла рішення про обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій.
А для тих, хто в інтернеті заробляє?
Багато питань у підприємців, котрі торгують в мережі інтернет. Тут все досить просто: якщо клієнт оплачує покупку у безготівковій формі, переказуючи кошти на поточний рахунок ФОП, крім карткового, то РРО/ПРРО можна не застосовувати. Простіше кажучи, якщо оплата пройшла у форматі IBAN, то немає жодних питань. Всі інші способи оплати, в тому числі і за допомогою переказу грошей на картку, підлягають обов’язковій реєстрації.
Така ж ситуація і з торгівлею за посередництвом кур’єрських служб чи служб доставки. Якщо покупець здійснює стовідсоткову передоплату товару у форматі IBAN, то РРО/ПРРО можна не застосовувати. Оплата товару іншими способами передбачає видачу фіскального чеку і застосування реєстратора, чек можна вкласти у товар або відправити покупцю будь-яким іншим зручним способом.
А при оплаті частинами?
Однією з причин запровадження РРО/ПРРО є бажання захистити права споживачів. Досить часто українці стикаються з наступною проблемою: товар виявляється неякісним і покупець звертається у магазин із цілком законною вимогою заміни чи повернення. Але у магазині йому відповідають приблизно наступне: "Вибачте, ми більше не співпрацюємо із цим ФОПом. З усіма питаннями звертайтеся до нього". Старанні пошуки людини, яку споживач і в очі не бачив, нічого не дають. Тут може допомогти лише наявність фіскального чеку, цей документ гарантує повний захист прав споживачів.
Відтак навіть, якщо розрахунок за товар проводиться частинами, то фіскальний чек треба видавати. До прикладу, першу оплату клієнт здійснив у формі IBAN, в такому разі чек можна не видавати, бо операція і так вважається розрахунковою. Наступна оплата була здійснена у безготівковій формі – переказ на платіжну картку, тут необхідно застосувати реєстратор і видати фіскальний чек. І нарешті третю оплату клієнт зробив готівкою, в такому разі знову застосовується РРО/ПРРО і видається фіскальний чек.
Як бути з купою додаткової звітності?
Чи не найбільше міфів виникло навколо ускладнення звітності ФОПів після запровадження РРО/ПРРО. Мовляв, відтепер підприємці зобов’язані будуть вести облік товарних запасів. Насправді ж платники єдиного податку, котрі не зареєстровані як платники податку на додану вартість, не зобов’язані вести облік товарних запасів чи підтверджувати походження товарів. Виключення із цієї норми становлять лише продавці складної побутової техніки, лікарських засобів та ювелірних виробів.
Більше того, ПРРО значно спрощує формування Z-звіту, його можна буде зробити практично в один-два кліки.
Хто відшкодує витрати на техніку?
Надзвичайно укорінилися міфи про те, що підприємцям доведеться витратити чималу суму грошей на придбання "залізного" РРО, програмного забезпечення та принтерів для друку чеків.
Насправді ж кожен підприємець має можливість обирати самостійно: чи купувати "залізне" РРО (традиційний касовий апарат), чи використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Останні можна завантажити на комп’ютер, планшет чи смартфон абсолютно безкоштовно, без щомісячної абонплати чи будь-яких інших супутніх витрат.
Що ж до друку чеків, то і тут повна свобода: якщо є бажання, чеки можна видавати клієнтам паперові, якщо ж такого бажання немає – можна надсилати чеки у електронному вигляді не витрачаючи кошти на принтер та папір.
А навіщо все це потрібно?
Перша – захист українських споживачів. Друга – детінізація економіки. РРО не позначиться суттєво на ФОПах, котрі і так працюють у білому секторі, більше того, навіть полегшить їм життя та стосунки з податковою. А от тим підприємцям, котрі недоплачують податки і порушують правила чесної конкуренції, доведеться вийти із тіні. Це неминучий процес, адже чесна сплата податків є основною передумовою розвитку не тільки освіти, медицини, інфраструктури, а й країни у цілому.
Головні теми