Сергій Пономаренко
Законопроєкт №6394 про "економічний паспорт" несе низку ризиків для України, пише "Мінфін" у статті "Економічний паспорт українця: хто заплатить по 600 тис. сьогоднішнім дітям", повідомляє "Гордон".
Журналісти зазначили, що запуск проєкту вже пов'язаний із обмеженням прав, оскільки він спрямований лише на дітей із 2019 року народження, тоді як за Конституцією надра (а саме від користування надрами планується наповнювати Фонд майбутніх поколінь) належать усім громадянам. Крім того, в багатих країнах подібні фонди успішно працюють лише за наявності у держави надлишкових ресурсів від видобутку корисних копалин, але в Україні частка видобувної промисловості в національному продукті є порівняно невеликою і продовжує знижуватися, пишуть автори.
Також для реалізації такого проєкту потрібен профіцитний бюджет або принаймні невисокий дефіцит.
"Український бюджет хронічно дефіцитний (цього року його максимальна планка – 188,8 млрд грн), а борги – захмарні. Бюджет-2022 передбачає граничний розмір боргу на рівні 2,7 трлн грн при доходах в 1,3 трлн грн. За підсумкам 2020 року держборг склав 53,9% ВВП, – зазначає видання. – Одна з головних претензій противників президентської ініціативи – свідоме формування нової діри у бюджеті. Наразі левова частка ренти на користування надрами спрямовується на фінансування видатків загального фонду скарбниці. Відповідно, вилучення цих коштів означатиме додатковий дефіцит скарбниці".
"Мінфін" наголошує, що навіть у Норвегії активи у подібному фонді знецінюються у зв'язку зі світовими кризами.
"Створювати зараз такий фонд – великий ризик. Досвід того ж норвезького аналога – яскраве підтвердження цього. Наприклад, протягом 10 місяців світової фінансової кризи (з 01.05.2008 по 28.02.2009) вартість його активів була знецінена більш ніж на 31,12% , а пандемія COVID (з 01.02.2020 по 31.03.2021) знизила вартість активів фонду на 14,09%. При цьому диверсифікована доходність державного Пенсійного фонду Норвегії під час пандемії склала мінус 0,57%. За таких розкладів, як пояснюють розробники законопроєкту, кошти на рахунках компенсуватимуться з бюджету. Але автори ініціативи впевнені, що такого провалу не трапиться, оскільки кошти здебільшого вкладатимуться у надійні ОВДП", – пише портал.
Водночас Україна може зіткнутися із невдоволенням МВФ під час реалізації такого проєкту, вважають журналісти.
"Поки що МВФ не висловив офіційної позиції з приводу пропонованих бюджетних новацій. Проте, виходячи з того, що кредитори завжди болісно ставилися до будь-яких потенційних знижень надходжень до скарбниці, ініціатива зі створенням Фонду майбутніх поколінь їм навряд чи сподобається", – сказано у статті.
Нагадаємо, президентський законопроєкт про "економічний паспорт" передбачає відрахування до Фонду майбутніх поколінь із 2023 року 35% ренти на видобуток корисних копалин та 47,5% ренти на видобуток нафти та газу. Передбачається, що частка відрахування щорічно підвищуватиметься – до 70% ренти на видобуток корисних копалин у 2030-му та 95% ренти на видобуток нафти та газу у 2033-му. Згідно із законопроєктами, виплати з фонду можна буде витратити на навчання, купівлю особистого житла після настання повноліття, а також лікування важких захворювань до 18 років.
Зазначені надходження передбачені у проєкті державного бюджету на 2022 рік та становлять 69 млрд грн.
Комітет з питань фінансової, податкової та митної політики ВР підтримав законопроєкт 20 січня, але до порядку денного цього пленарного тижня його не включили.
Головні теми