Сергій Пономаренко
Український телеведучий Андрій Бєдняков родом з Маріуполя. Він покинув місто за три дні до війни, вирушивши на зйомки за кордон. 24 лютого вранці заспокоював дружину, яка з дитиною була в Україні, а потім зателефонував мамі й сестрі в Маріуполь. Вони відповіли, що все "як зазвичай", адже мешканці міста звикли чути вибухи. За кілька днів зв'язок зник — на три тижні.
Мама Андрія хворіла. У перший день війни вона сказала: "Це кінець". Із кожним вибухом жінці ставало дедалі гірше і незабаром вона пішла з життя... Сестра вивезла маму з Маріуполя: не хотіла ховати у дворі, як робили інші мешканці. Певний час вона не казала брату, що мами вже нема: хвилювалася, що він намагатиметься приїхати.
"Напевно, через це я ще не до кінця усвідомлюю, що мами не стало, тому що я не бачив могили. Коли побачу, напевно, тоді зрозумію, що мами більше нема", — зізнається Андрій.
Ведучий просив знайомих сходити до району, де мешкали його близькі, — йому повідомляли, що бачили сестру, вона готувала їжу у дворі. Квартира, в якій народився Андрій, згоріла у перші ж дні, після влучання снаряду. Він розповів, що деякі люди, виїхавши з Маріуполя, днями не могли розмовляти від шоку.
"Це моє рідне місто. Це пекельний біль. Я в житті стільки не плакав, скільки за ці дні. Не тільки за особистою раною, за мамою, але і за містом — я дуже його люблю. І дуже чекаю на той день, коли всі ми поїдемо додому", — ділиться ведучий.
Дивіться та слухайте його повну історію за посиланням.
Свою історію Андрій Бєдняков довірив музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це найбільший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею вже налічує понад 20 тисяч історій.
Розкажіть свою історію! Зробити це можна так:
- напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів та рідних долучитися;
- відвідайте портал музею та натисніть "Розповісти історію";
- зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 00.
Головні теми