Сергій Пономаренко
Перемога у війні проти Росії кується не тільки на передовій. Є ще один фронт, який ми не завжди бачимо на власні очі. Навіть під час бойових дій співробітники технічних служб мобільних операторів працюють над забезпеченням якісним зв’язком як військових, так і всіх, хто працює на нашу перемогу. "Сьогодні" разом з техніками "Київстару" на прикладі оборони Харкова, який понад місяць був у російській облозі, пригадали, як ремонтні бригади налагоджували зв’язок у місті та околицях.
Базова потреба
Колись до базових потреб людини належали лише їжа, одяг та безпека. Але в нашу інформаційну епоху до цього переліку треба додати ще і зв’язок. Особливо важливий він під час війни.
Не дарма перше, що намагався знищити ворог, – це базові станції мобільних операторів. Росіяни розуміли, що без зв’язку погіршується комунікація між військовими, цивільні адміністрації не можуть вчасно реагувати на руйнування і пошкодження міської інфраструктури, а населення легко піддається паніці, коли втрачає зв’язок з рідними і друзями.
Як розповідають фахівці, доступ до телекомунікацій нині є фундаментальним правом, другим за значущістю після їжі, води і прихистку, і так само важливим, як дороги, електропостачання і піклування про здоров’я. А в контексті гуманітарних обставин, які склались в Україні, потреба у зв’язку є ще важливіша.
Тому тепер, як ніколи, набула значення робота із забезпечення людей зв’язком – співробітники телекомкомпаній, працюючи вдень і вночі, надають надійний і безпечний мобільний зв’язок для того, щоб українці могли спілкуватися з рідними, мали доступ до інформації та критично потрібних цифрових послуг.
Щоб зрозуміти масштаби руйнувань, які завдав телекомунікаційній інфраструктурі ворог, та відновлювальних робіт, які були проведені за перші місяці війни, наведемо декілька цифр. Як розповіли в компанії "Київстар", від початку масштабних воєнних дій інженери мобільного оператора усунули десятки тисяч аварійних ситуацій, ремонтні бригади здійснили 4 тисячі виїздів на ремонт базових станцій, замінили 30 тисяч метрів пошкодженого волоконно-оптичного кабелю.
Героїчна оборона Харкова
Робота інженерів мобільних операторів на цій війні стала не менш важлива, ніж допомога волонтерів, або робота медиків. Бо без якісного зв’язку всі, хто наближає нашу перемогу, не зможуть це робити максимально ефективно.
Тому з перших днів війни в Харкові інженери і техніки "Київстару" працювали навіть під час обстрілів, намагаючись забезпечити зв’язком героїчне місто, що потрапило в облогу ворога.
"Харків з перших днів війни потерпає від численних обстрілів і руйнувань. Але місто тримається, працюють рятувальники, комунальні служби. А для того, щоб вони були на зв'язку, у місті працюють 20 співробітників "Київстару". Вони підтримують роботу базових станцій мобільного зв'язку в Харкові, – розповів "Сьогодні" начальник сектору обслуговування мереж "Київстару".
За його словами, серед проблем, через які найбільше страждає мобільний зв'язок, – зникнення електроживлення, розриви волоконно-оптичного кабелю, руйнування базових станцій внаслідок обстрілів.
"Незважаючи на це, 85% базових станцій мобільного зв'язку в місті працюють, забезпечуючи харків'ян необхідними послугами комунікацій", – розповідає спеціаліст "Київстару".
Перші дні війни були найкритичнішими для всіх мешканців мільйонного міста.
"Лютий шокував, і люди просто не могли повірити в те, що відбувається. Приблизно 25 лютого противник уже вийшов на околиці Харкова, і було кілька спроб зайти в місто – йшли вуличні бої. Весь березень був критичним. Ворог обстрілював місто, застосовуючи авіацію та артилерію. Рішення ми ухвалювали миттєво, на підставі нашого досвіду, отриманого нашими інженерами у подібній ситуації 2014-2015 років у Луганській та Донецькій областях. Вони були максимально прост: зробити щось швидке і просте, щоб повернути в роботу базову станцію, дві, три або цілий район", – розповідає начальник сектору.
У той найскладніший період фахівці стикались не тільки з обстрілами, а й з браком спеціалістів. Частина співробітників заради безпеки виїхали в інші області, когось призвали до лав ЗСУ, хтось пішов у територіальну оборону.
"Фактично весь березень обстріли тільки посилювалися. Почалися вимкнення світла, води, зв'язку та опалення", – пригадує начальник сектору.
Під час обстрілів люди переважно залишалися вдома. Шукали найбільш захищене місце у квартирі між двома тримальними стінами. Вночі було видно заграву чи спалахи від вибухів. Попри це, у Харкові залишалося 10 працівників, які могли взяти участь в аварійно-відновлювальних роботах. Згодом до них приєднались інші співробітники, які потроху повертались у місто.
За словами співробітника технічної дирекції "Київстару", робота в той час була така: під час обстрілів технічні спеціалісти разом з містянами ховались у бомбосховищах, а коли наставали відносно спокійні періоди, одразу виїздили на ремонтні роботи.
"Під час обстрілу ніхто нікуди майже не виїжджав. Життя працівників – найбільша цінність. Тому працювали у проміжках між обстрілами. Нерідко були випадки, коли ми починали ремонтні роботи, а росіяни поновлювали обстріли. Наші співробітники ховалися у сховищах або в житлових спорудах" – розповідає фахівець.
Переломний момент
Головним завданням було забезпечити альтернативне енергопостачання, адже через брак електроживлення в місті не могло працювати багато базових станцій мобільного зв'язку.
"Роботу вели за погодженням з обленерго, нашими орендодавцями, міською владою. Пізніше з'явилася можливість розпочати аварійно-відновлювальні роботи по місту. Складнощі становили обстріли, численні блокпости в місті, великі пошкодження інфраструктури, особливо енергопостачання. Дуже багато об'єктів не працювало через відсутність електроенергії", – згадує спеціаліст "Київстару".
Частина співробітників Харківського сектору технічної дирекції "Київстару" виїхала до сусідніх областей і звідти організувала логістичне постачання обладнання та матеріалів для забезпечення роботи мережі. Наприклад, з Дніпра до Харкова завозили дизель-генератори, пальне, волоконно-оптичні кабелі. Вдалося налагодити роботу більшості базових станцій від дизель-генераторів.
Харківські телекомінженери отримували від колег з інших міст інформаційну та аналітичну підтримку. Для цього з перших днів війни працює онлайн-канал технічної дирекції "Київстару", де фахівці оперативно обговорюють різні ситуації в мережі й знаходять рішення. Але велику кількість рішень ухвалювали на місці, бо краще за співробітників, які залишилися в Харкові, ніхто обстановку не знав.
"Інколи ситуація потребувала нестандартних рішень. Часто доводилося будувати нові радіорелейні прогони, щоб увімкнути базові станції. Для цього наші інженери йшли на ризик, знімали деталі зі зруйнованих ворогом об'єктів на тимчасово окупованій території, – згадує начальник Харківського сектору. – Завдяки цьому ми фактично "зібрали" базову станцію в Малій Рогані та забезпечили це селище та прилеглі населені пункти зв'язком і мобільним інтернетом", – розповідають спеціалісти "Київстару".
Весь цей час фахівцям допомагало працювати розуміння важливості їхньої роботи та наявності зв'язку й мобільного інтернету в усіх районах Харкова та області.
"Якщо згадувати хронологію подій, то переломний період, мабуть, прийшовся на кінець березня. Ми зрозуміли, що можемо і в такій ситуації не лише інформаційно підтримувати свою мережу, а й виїжджати на аварійно-відновлювальні роботи. З цього моменту стало зрозуміло – зв'язок у Харкові буде тепер постійно", – резюмує начальник сектору.
Головні теми