Інвестняня не допоможе: у тиску на великий законослухняний бізнес втрачено почуття міри

Новий політичний каламбур: " ArcelorMittal Кривий Ріг", якому через вкрай спірні фіскальні претензії на 2,2 млрд грн заарештували рахунки, через що виникла проблема із видачею зарплати робітникам, звернувся до агентства UkraineInvest, до так званої інвестняні, зі скаргою на невиправдану ворожість влади до міжнародної компанії, яка вже інвестувала в українську економіку $10 млрд.

Гендиректор підприємства Мауро Лонгобардо вважає, що дії влади не в'яжуться з її офіційною риторикою про дружність до інвесторів. І з його думкою складно не погодитися, пише "Obozrevatel".

У 2005 році ArcelorMittal зустрічали одразу дві інвестняні – прем'єр Юлія Тимошенко та президент Віктор Ющенко. Приватизація "Криворіжсталі" до сьогодні залишається рекордною в історії України. Мало того, якщо підсумувати гроші, вторговані від решти продажу держмайна, вийде сума менша, ніж заплатив Лакшмі Міттал у 2005 році – $4,8 млрд.

З того часу ArcelorMittal став найбільшою металургійною корпорацією у світі. Це не дає йому індульгенції по всіх гріхах, але об'єктивно кажучи, так жорстко тиснути на транснаціональну корпорацію з величезним впливом, немає сенсу.

Справа навіть не в донарахуванні 2,2 млрд грн платежів з ренти за залізорудну сировину. А в тому, що звичайна податкова, можна навіть сказати бухгалтерська суперечка довкола того, за якою методикою рахувати ренту — за збагаченою рудою чи добутою, яка до того ж розглядається в судах, — "зміцнюється" ще й кримінальною справою.

Причому підозру фіндиректору Сергію Пличку про службову підробку (нібито він вносив свідомо неправдиві відомості в декларації з рентної плати за користування надрами Валявкинського та Новокриворізького родовищ залізних руд) вручають за два тижні після того, як Окружний адміністративний суд відхиляє позов податківців. Як так можна? Навіщо?

Потім – блокада рахунків за позовом Офісу Генпрокурора, через що виплата зарплати 20-тисячному колективу стала проблемою і її змогли провести лише за допомогою материнської компанії.

Все це супроводжується невдалими заявами ГПУ про те, що із заблокованих рахунків не робилися виплати зарплати. Завод відразу показує офіційний лист Укрсиббанку, який підтверджує, що платіжні доручення на виплату зарплати працівникам відхилені. Навіщо ГПУ псує свій імідж?

Все це говорить про те, що в плані фіскального та силового тиску на легальний, законослухняний бізнес, який сплачує до бюджету податки, а працівникам "білу" зарплату, з досить серйозним комплаєнс-контролем, втрачено почуття міри.

Інфантильні представники держави захопилися самолюбуванням. В одному випадку вони жорстоко поводилися з найбільшими металургійними компаніями світу. В іншому – впаяли найбільшій мережі аналізів "Синєво" – лідеру з ПЛР-тестів в Україні, – космічний штраф у 1,1 млрд грн – 50% річного обороту.

У чому злочин "Синєво" – української філії шведського холдингу "Медікавер", який працює по-білому і сплачує податки? Лише у ненаданні якихось документів під час планової виїзної перевірки, яка тривала з серпня 2021 року. Навіть не у порушеннях у цих документах! Хоча у "Синєво" стверджують, що на всі запитання інспекторів відповіли, а факти передачі документів зафіксовано.

У бажанні "пожахати" бізнес владною рукою періодично доходить до анекдоту. Так це було з "Новою поштою", коли Держпродспоживслужба оштрафувала їх на 326 млн грн за двома епізодами.

Перший – поскаржився громадянин, якому 27 січня 2021 року у відділенні №49 міста Харкова прийшов акваріум із тріснутим склом, оцінений у 500 грн. Під час перевірки не вистачило якихось документів і за це виписали штраф 151 млн грн (10% від обсягу реалізованої продукції за лютий 2021 року всією "Новою поштою").

Другий – скарга, що когось обрахували у відділенні у Чугуєві. Теж не всі документи нібито знайшлися. І знову компанію оштрафували на 174 млн грн (10% від обсягу реалізованої продукції за березень 2021 року).

Це був настільки явний абсурд, що голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька 9 липня дала задній хід, сказала, що ініціатива йшла знизу від харківських інспекторів. І кошмарити бізнес вона не дасть. Слабо віриться – з такими сумами та щоб місцеві клерки ініціювали. Схоже, прагнули широкого резонансу, але щось пішло не так.

Якого ефекту влада хоче досягти такими заходами? Збільшення податкової дисципліни великого бізнесу? Збільшення інвестицій? Приходу нових інвесторів із масштабними проєктами? Якщо цього, то хотіли як краще, а вийшло, як завжди. За "ArcelorMittal Кривий Ріг" вже зараз втрачено близько 10 млрд грн інвестицій, які компанія скасувала.

Потрібно зрозуміти, що охочих працювати в Україні з огляду на верховенство не права, а адміністративних інституцій, залишилося небагато. Відтік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у 2020 році становив $ 870 млн, і за 11 місяців 2021-го ситуація аналогічна. Нових інвесторів майже немає. Великі іноземні інвестиції у 2021 році, про які говорив прем'єр – це не нові проєкти. Голова ради НБУ Богдан Данилишин писав на Facebook восени 2021 року, що без урахування реінвестованих доходів у розмірі $5,2 млрд, отриманих нерезидентами в Україні від прямих інвесторів, у підприємства зайшло лише нічого. Тобто інвестицій немає. Іноземні інвестори просто не виводять раніше зроблених вкладень. Але це поки що кейси "Нової пошти", "Синєво" та "ArcelorMittal Кривий Ріг", за словами інвестиційних аналітиків, стануть причиною для чергової втечі іноземних інвесторів з України. Мало того, що війна на порозі, то тут ще й кошмарять великих легальних інвесторів.

Ключові причини такого низького бажання інвестувати в Україну відбиті в опитуванні, проведеному у листопаді 2020 року Європейською бізнес-асоціацією. У звіті наголошувалося, що 48% іноземних інвесторів вважають, що інвестпривабливість України знижується. У третьому кварталі 2021 року українські та іноземні компанії направили до Ради бізнес-омбудсмена 98 скарг на правоохоронців. Найбільше за останні сім років.

До речі, щодо інвестнянь. Як повідомив виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цивкач, із серпня минулого року, коли почали приймати заявки, надійшло попередніх запитів від інвесторів на суму понад $2 млрд. 17 із них – від українських інвесторів, тобто іноземні не поспішають. Та й це лише заявки, а не гроші. Реальних контрактів наразі немає.

Попри здоровий глузд, непомірний і безцеремонний тиск на легальний бізнес зростає. І все це відбувається на тлі реальних проблем: схеми на митниці, махінації у податковій службі, "зарплати в конвертах", тіньова оренда сільгоспземель, підпільне виробництво та торгівля "сірими" нафтопродуктами, податкові скручування тощо.

Незрозуміло навіщо влада намагається нав'язати добропорядному бізнесу, який не хоче з нею сваритися, квиток на війну. Та сама "Нова пошта" досить зговірлива. Коли їхній підрядник на Київщині для будівництва логістичного центру нарубав зайвих дерев, вони за кожне незаконно зрубане дерево висадили по п'ять нових саджанців. Не від широти душі, звісно, бо це питання репутації. Але ж посадили.

Співвласник і засновник компанії Володимир Поперешнюк завжди був максимально толерантним у коментарях, і тільки зараз почав різко говорити, що ми живемо у найбіднішій країні Європи. Платимо мільярдні податки до бюджету. Куди вони діваються? Коли влада понесе відповідальність за фіскальний рекет?

Міттал теж хотів домовитися. Він зустрівся з Володимиром Зеленським, визнав "косяки" з екології. Зобов'язався здати на будівництво онкоцентру у Кривому Розі 15 млн євро. Пообіцяв, що компанія розморозить відкладені у 2016 році екологічні проєкти на $700 млн та вкладе після 2023 року $1 млрд в екомодернізацію українських активів.

А чого добилися наїздом із блокадою рахунків? Офіційного пресрелізу зі словами про"політичний тиск". Зважаючи на традиційно лояльну до влади піар-стратегію корпорації, для такої риторики треба було дуже постаратися.

У чому несприятливий знак таких рефлексій? Таке саме було у відповідь на хижацькі фіскальні практики Миколи Азарова, які поряд із тотальним рейдерством регіоналів виштовхнули на Євромайдан тисячі людей, далеких від політики. Вони просто не витримали безпідставного тиску податківців.

Усі розуміють, що ми не настільки багаті, щоби дозволити собі розлякувати інвесторів — іноземних та національних. За інфляції в 10% доходи населення зросли лише на 3%, а продукти – подорожчали на 40%.

Країні, яка знаходиться на 58-му місці за привабливістю інвестування між Оманом (57) та Уругваєм, але замість підвищення цієї привабливості третирує найбільших платників податків, потрібно явно подумати над доцільністю підходу.