Претензії держави до гірничодобувних компаній групи "Метінвест" у тому, що вони недоплатили до бюджету роялті за видобуток залізняку, засновані на різних підходах до податкового законодавства у цій сфері, пише "Інтерфакс-Україна" з посиланням на аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, інформує "Гордон".
"Потенційні податкові зобов'язання "Метінвесту", а також інших виробників залізняку, таких як "ArcelorMittal Кривий Ріг" (AMKR) і Ferrexpo, кореняться в різному підході гірників і податкових органів до податкового законодавства з залізняку. Незважаючи на суттєві зобов'язання", у компаній є хороші шанси виграти основну битву, яка продовжується в українських судах", – пояснив Хорошун.
Concorde Capital оцінив передбачувану владою недоплату роялті за видобуток залізняку трьома гірничодобувними підприємствами "Метінвесту" в $448 млн за 2018-2020 роки і $417 млн за 2021 рік. Теоретична недоплата Південним ГЗК (у цьому спільному підприємстві є участь "Метінвесту") – у $227 млн за 2018–2020 роки та $196 млн – за 2021-й. При цьому можливі недоплати Ferrexpo експерт оцінив у $214 млн за 2018-2020 роки та $201 млн – за 2021 рік. Він нагадав, що податкова програла в судах кілька справ, пов'язаних із роялті за видобуток залізняку за останні кілька років.
"Ми згодні з "Метінвестом" у тому, що законність вимог щодо недоплати має вирішуватися в судовому порядку між компанією та Держподатковою службою України. Наскільки ми розуміємо, такі судові розгляди зараз продовжуються і досі остаточно не встановлено, що "Метінвест" чи будь-яка інша українська компанія недоплатила роялті за видобуток залізняку, – сказав експерт. – Ми вважаємо, що слідчі дії влади України навряд чи збільшать шанси Податкової служби України на перемогу у судовому розгляді з "Метінвестом". Це пов'язано з тим, що компанія мала бути готова до таких дій після того, як аналогічний тиск нещодавно було здійснено на AMKR".
Три ГЗК "Метінвесту" у 2018-2020 роках заплатили $175 млн роялті, зазначив він, що становить приблизно $2 за тонну концентрату із вмістом заліза 62%.
"Ми вважаємо, що ці платежі були засновані на базі виплати роялті, що є "розрахунковою вартістю" сирої руди (видобутої та подрібненої, але не збагаченої), яка є собівартістю виробництва, плюс надбавка за поставлений прибуток. Влада України, можливо, застосувала інший підхід: використовуючи як базу для виплати роялті "вартість" кінцевої продукції ГЗК (концентрат та котуни), яка повинна бути їх ціною на умовах FCA", – пояснив Хорошун.
У результаті, на думку влади України, плата мала становити $5,6 за тонну у 2018-му, $8,3 – у 2019-му та $11,3 – у 2020 році. Таким чином, три ГЗК мали заплатити $738 млн, а недоплата склала $563 млн.
"Згадана в новинах (нібито) недоплата у розмірі 18 млрд грн, або $675 млн за середнім обмінним курсом 2018–2020 років, становить 80% від нашої оцінки. З цих $675 млн три гірничодобувні підприємства, об'єднані "Метінвестом", (нібито) недоплатили $448 млн, а Південний ГЗК – $227 млн (ми розраховуємо з використанням того ж коефіцієнта 80%).За нашими оцінками, влада України може дійти висновку, що у 2021 році три компанії, консолідовані "Метінвестом", (нібито) недоплатили роялті в розмірі $417 млн", – зазначили у Concorde Capital.
"Інтерфакс-Україна" пише, що експерти розраховували це значення, використовуючи середньорічний показник по руді із вмістом заліза 62% у Китаї у розмірі $161/тонна, ставку роялті у розмірі 12%, вартість за тонну у розмірі $19,3/тонна та 31,3 млн тонн як обсяг виробництва за 2021 рік. Також передбачалося, що три ГЗК "Метінвест" фактично заплатили майже $82 млн роялті, використовуючи підхід з "розрахунковою вартістю сирої руди" як базу.
Ferrexpo також може отримати від держави претензії, вважають Concorde Capital.
"Ми підрахували, що Ferrexpo виробила 40 млн тонн концентрату протягом 2018–2020 років, заплатила $71 млн роялті, і влада України може зробити висновок, що недоплата становить $214 млн (знову ж таки, використовуючи підхід "ціни на концентрат" та коефіцієнт 80%) при недоплаті). За 2021 рік Ferrexpo, ймовірно, виплатила приблизно $33 млн роялті, а її недоплата, з погляду влади України, може становити $201 млн", – сказано у матеріалі.
1 лютого "Метінвест" повідомив про обшуки на підприємствах у Кривому Розі та заявив про тиск з боку силових структур. У компанії стверджують, що правоохоронці фактично привласнили собі функцію податкової служби, намагаючись в обхід податкового законодавства встановити додаткові податкові зобов'язання для бізнесу.
За даними СБУ, кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, якщо воно призвело до ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах). За версією Бюро економічної безпеки, посадові особи компаній у період з 2018 по 2020 рік навмисне ухилилися від сплати податків на суму близько 18 млрд грн.